ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ТА ПІДЛІТКАМИ ПРО ВІЙНУ?

Звістка про війну може досягти та сколихнути не тільки дорослих, а й дітей. Важливо добре реагувати, коли дитина переповнена страхом і невпевненістю від нинішньої ситуації. На цій сторінці ви знайдете збір багатьох корисних порад від Kék Vonal.

На цій сторінці ми пишемо саме про ті питання, які мають відношення до дітей та батьків.

Як розмовляти з дітьми про війну?

Звістка про війну може досягти й сколихнути не лише дорослих, а й дітей. Важливо обдумано реагувати, коли дитина переповнена страхом і невпевненістю від нинішньої ситуації. Поради від Дитячого Кризового Фонду Kék Vonal:

– Найголовніше – витримати та прийняти почуття та інші прояви дитини. Як і в будь-якій іншій нестабільній, важкій ситуації, наразі суть полягає в тому, що тема не має бути табу аби дитина отримала необхідну емоційну підтримку.

– Не залишайте дитину самотнім, коли він бажає поговорити про новини. Допоможіть йому висловити свої думки усно або у випадку з дітьми молодшого віку, за допомогою малюнків, казок чи музики.

– Якщо йому необхідно пережити в собі смуток, навіть гнів, невпевненість, тоді будьте з ним терплячими. Не ставте під сумнів почуття дитини, не баналізуйте, не поспішайте – ніхто не винен за свої емоції. Але у вас є можливість допомогти йому розібратися з ними.

– Не бійтеся запитань, але звертайте увагу на потреби вашої дитини чи підлітка, коли ви відповідаєте! У відповідній для віку формі спробуйте пояснити йому, що, хоча зараз у дитячому садку, школі, новинах він може побачити страшні картинки й можливо, прочитати незрозумілу для нього інформацію, зараз він знаходиться у безпеці.

– Поговоріть з ним про те, що не всі новини є достовірними, це важливо. Скажіть йому, що він не повинен боятися від всіх чуток та новин, які ходять у дитячому садку чи школі.

– Попробуйте дізнатися, про що він знає, що він відчуває. Виберіть момент (скажімо, сімейний обід), коли ваша дитина зможе розмовляти комфортно та вільно. Хвилини перед сном для цього не підходять. Є діти, які мало знають про цю тему і не цікавляться, а інші лише начебто не цікавляться – саме вони можуть бути тими, які тихо хвилюються.

– Заохочуйте дитину до співчуття замість осудження. Конфлікти легко можуть привести до звинувачень, дискримінації як людей, так і країни. Важливо вміти виявляти співчуття до тих, хто був змушений покинути свої домівки. Дискримінація також може виникнути, коли війна йде в далекій від нас країні. Переконайтеся, що ваша дитина не причетна до шкільних знущань з будь-якої сторони, і нагадайте їй, що вона може розповісти вам про що завгодно. Важливо щоб вона знала, що кожен має право на безпеку як у школі, так і в суспільстві.

– Зосередьтесь на допомозі! Дітям важливо пам’ятати, що люди допомагають один одному. Знайдіть позитивні історії, якими ви можете поділитися з ним. Зверніть увагу на те, якщо у дитини з’являється намір допомогти і вона бажає щось створити, зробити, організувати, будь то плакат, вірш про мир, написання петиції чи збір коштів. Відчуття, що ми щось робимо, може допомогти зменшити емоційний параліч, напругу.

– Зберігайте спокій і розмовляйте з ним відповідно до його віку. Діти мають право знати, що відбувається у світі, але дорослі зобов’язані тримати їх якомога далі від стресу. Батьки знають власну дитину найкраще від будь-кого: розмовляйте з ним відповідно до віку, стежте за реакцією, рівнем тривожності. Діти спостерігають і сприймають почуття і стан дорослих. Не обтяжуйте дитину своїми страхами, замість цього запевніть його, що він в безпеці. Нагадайте йому, що багато людей працюють над відновленням миру у світі. Також майте на увазі, що не вся інформація, яку ви знайдете в інтернеті, є надійною. Важливо, щоб ви та ваша дитина черпали інформацію з вірогідних джерел.

Розбивка по віковим групам:

– У віці від 2 до 6 років: якщо дитина вже стикалася з цією темою і хоче поговорити про неї, дізнайтеся, про що конкретно він знає. Після цього говоріть про тему чесно, але просто. Не пояснюйте ситуацію надмірно і не вдавайтеся в деталі, оскільки це може зробити його неспокійним. Дайте йому відчути, що він може звернутися до вас у будь-який момент і запевнить його про вашу любов, щоб дитина почувала себе в безпеці.

– У віці від 7 до 9 років:  якщо у нього є запитання, знайдіть спокійну хвилинку і дайте можливість задати їх вам та розповісти про свої почуття. Однак вам слід уникати негативних ярликів, таких як «злий» або «ворог», оскільки це може викликати у нього ще більше страху. Заохочуйте його висловлювати свої почуття щодо страшних новин безпечним і доступним способом, наприклад, намалювати малюнок чи розповісти історію.

– У віці від 10 до 12 років: намагаючись дати пояснення, будьте чесними та прямими, оскільки мета полягає в тому, щоб дитина могла довіритися тому, що ви говорите йому правду. Якщо ви не знаєте відповіді на будь-яке із запитань, запропонуйте йому разом пошукати.

– 13 років і старше:  підліток, ймовірно, так само почує про події через ЗМІ і вже здатний зрозуміти складність цих серйозних тем. Однак важкі відчуття, які з’являються можуть його налякати, тому нехай він теж поділиться своїми думками. Запитайте його думку щодо того, що зараз відбувається. Він має відчувати що ви поважаєте його думки та почуття.

– Обережно закінчуйте розмову! Переконайтеся, що дитина не остається напруженим в кінці розмови. Це можна спостерігати по зміні мови тіла, дихання, тембру голосу. Нагадайте йому що ви піклуєтеся про нього і послухаєте його в будь-який час коли він хвилюється.

– Стежте за змінами. Діти в стресі подають різні «знаки» про свій стан, зверніть увагу на ці ознаки. Молодші діти можуть захотіти більше сидіти на колінах, підлітки можуть проявляти сильний гнів або депресію. Це цілком нормальні реакції на стрес протягом короткого часу, але якщо вони тривають довше, може знадобитися допомога. Ви можете навчити їм як застосувати черевне дихання:

• 5 глибоких дихання – носовий вдих 5 секунд, ротовий видих 5 секунд.
• Поясніть, що на вдиху потрібно надути живіт, наче повітряну кульку, а на видиху повільно опускати «повітряну кульюку».

Якщо у вас є можливість поговорити на цю тему лише перед сном, обов’язково закінчіть день чимось позитивним, наприклад, читанням улюбленої казки. Спробуйте різні програми медитації для дітей та підлітків або антистресові ігри.

Як зберегти психічне здоров’я під час війни, якщо ви дорослий, батько?

Новини та картини про війну можуть бути пригнічуючими та лякаючими. У деяких можуть вплинути на психічне здоров’я, викликати занепокоєння та стрес, посилюючи попередній негативний досвід, важкі спогади. Якщо ви відчуваєте себе так, ось кілька порад як розпізнати свої емоції, впоратися зі стресом і попросити допомогу, якщо це необхідно:

– Перш за все, пам’ятайте: ви можете допомагати, добре виконувати щоденні завдання, підтримувати рідних лише тоді, якщо ви самі почуваєте себе добре. Ви можете сміливо покладатися на цю основну ідею, коли відчуваєте себе втомленими або приголомшеними новинами. Дозвольте собі розслабитися, зарядитися енергією після чого ви зможете зосередитися на своїх завданнях з оновленими силами.

– Якщо вас охоплює почуття безпорадності та докори сумління, пам’ятайте: зараз ви можете допомогти не тільки фінансовою підтримкою або пожертвуванням, але й приділяючи більше уваги тим, хто вас оточує (сім’я, друзі, колеги). Воєнна ситуація хвилює всіх. Більшість людей страждає від страшних образів, новин, невпевненості. Ви можете дуже допомогти й тим, якщо зараз звернете увагу на те, щоб краще висловлювати свою турботу та підтримку іншим.

– Обдумайте, на які облікові записи соціальних мереж ви підписалися та який контент ви споживаєте. Уникайте профілів, які викликають у вас занадто багато занепокоєння або стресу. Якщо новини дуже виснажливі, зробіть перерву або пропустіть певні типи новин. Введіть практику цифрової детоксикації у своє повсякденне життя: обмежте свій час в інтернеті. Вимкніть сповіщення та видаліть ті програми зі свого мобільного чи смартгодинника, які перенапружують вашу увагу.

– Бережіть своє здоров’я і зосередьтесь на речах, якими ви можете керувати! Регулярно займайтеся спортом, намагайтеся виїжджати на природу, харчуватися різноманітно, а на перший план ставте потрібну кількість сну. Поверніться до свого хобі, яке наповнює вас щастям. Ви навіть можете почати це разом зі своїми дітьми. Робіть те, що змушує вас почувати себе добре!

– Якщо ви відчуваєте себе самотнім, поговоріть зі своїми друзями та родиною. Якщо у вас немає на це можливості, скористайтеся гарячими лініями психологічної допомоги, на які можна телефонувати анонімно та безкоштовно. Якщо ви бажаєте поговорити на тему, яка має відношення до дитини (наприклад, фізичне чи психічне благополуччя чи безпека дитини чи підлітка), ви також можете зателефонувати до Kék Vonal за номером +36 80 984 590.

– Якщо самотність або занепокоєння набиратиме такої форми, яку ви більше не можете контролювати, зверніться за професійною допомогою! Запам’ятайте: просити про допомогу не соромно! Насправді це дуже добре, якщо людина здатна вчасно розпізнати, як щось потрібно змінити. Не бійтеся звернутися за допомогою навіть до професіонала. Травму війни можна пережити і як очевидець. Якщо відчуваєте у цьому потребу, не соромтеся, сміливо звертайтеся за допомогою! 

ЧИТАЙ БІЛЬШЕ